«Сьвітлиця майстра»: бондарське ремесло

Культурна та багатовікова історія прабатьківського устрою надихнула мене на визначення важливості використання професійних ручних  інструментів у різних ремеслах нашого краю, тому Вашу увагу сьогодні хочу прикути до робіт талановитого майстра бондарного ремесла з м.Хуст (столиці Карпатської України у 1938 р.) п.Йосипа Поповича.

Одного дня, у пошуках нових експонатів музею, випадково натрапив на оголошення в інтернеті його внука п.Андрія Гудима, який досить майстерно відреставрував деякі унікальні бондарські знаряддя праці  свого діда, зберігши їх автентичність та функціональність.

Неповторні та оригінальні ручні рубаночки, якими п.Йосип майстерно витесував кожну клепочку майбутньої бочечки для вина чи інших напоїв. Один із них має своє датування року виготовлення — «1910». То ж відгомін тієї енергетики майстра зберігається вже протягом більше 113 років, та ще довго буде надихати нас на нові дослідження на цій ниві.

А ось тут — спеціальний двохлезовий ніж, яким очищали внутрішю частину після обпалення бочки.  Для його виготовлення була використана сталь підвищеної твердості, щоб гострота леза залишалась надовго незмінною під час роботи.

Є у колекції унікальний бур, яким виробляли отвори у бочці. Він має центральний спіральний штирок, який входив у дерево та боковий ніж, який вирізав під певним кутом отвір. Усе далі підроблялось вручну півкруглою стамескою. Після того щільно підганяли корок у висвердлений отвір.

До слова також хочу сказати, що п.Йосип у свій час також виготовляв партії бочок для пива (об’ємом 10 л.) для Мукачівського пивзаводу, який був заснований ще до першої світової війни. Бочки були виготовлені на замовлення у перехідний період в 1918-1919 рр. Маркування бочок виконувалось на угорській та словацькій мові.

Також бочки замовляли у бондаря і закордонні винороби. Тому можна лише дивуватися тому вмінню та професійності у роботі майстра із Закарпаття.

На фото, майстерня Йосипа Поповича, м.Хуст, сьогодення.